Середа, 20.09.2017, 05:59
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Бійцівський клуб А вообще, решай сам,
Кто достоин, Кто чего стоит, Кого в отстой,
Кто истинный воин, а кто лживый герой,
Кто впереди, а кто за спиной,
Кто по-своему, а кто по жизни вместе с тобой...
Меню сайту
Категорії
Загальна інформація [3]
Тут розміщена загальна інформація по прикладному рукопашному бою
Основи самозахисту [1]
Про самозахист
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Прикладний рукопашний бій » Загальна інформація

Психологічні та емоційні особливості самозахисту та рукопашного бою. Емоції
При нападі на будь-яку людину, в неї виникає ціла гамма почуттів та емоцій. Розберемо та проаналізуємо найтиповіші з них:
1) переляк;
2) страх;
3) лють;
4) агресія;
5) жалість;
6) інші.
Важливою властивістю емоцій та почуттів є те, що вони тісно зв'язані з м'язами та внутрішніми органами. Це може проявитися в напруженому обличчі, здушеному голосі, оціпенінні, заїканні, прискореному серцецебитті, "мурашках", нетриманні сечі та ін. Для того, щоб успішно захищатися та ЗАХИЩАТИ інших, потрібно керувати своїми почуттями. Для того, щоб керувати почуттями, потрібно знати їх структуру. Без конкретного осмислення емоцій і почуттів, що виникають в рукопашному бою, керувати собою неможливо, а це призводить до поразки. В основі наших почуттів лежать емоції.
Почуття - це емоція, що усвідомлено переживається. Наприклад, тривога - загальний емоційний стан (пізня година, темна безлюдна вулиця).
Страх - тривога, що переживається в конкретній ситуації з конкретними дійовими особами (пізня година, темна безлюдна вулиця і п'яна компанія, що пристає до тебе). Страх є найбільш небезпечним переживанням. Повністю безстрашних людей не буває. В тій чи іншій мірі, він присутній у всіх. Страху не треба встидатися, його потрібно пригнічувати, що і є проявом мужності. Несподівані агресивні дії, спрямовані проти конкретної особи порождують оціпеніння, що триває від 0,6 до 30 сек. Коли оціпеніння минає, людина, як правило, починає оцінювати ситуацію. Якщо знайдено вихід з ситуації, то страх при відповідній підготовці знижується до рівня стимулюючого хвилювання і на такому рівні стає сильним помічником. Таке хвилювання мобілізує сили, допомагає зосередитися чи надає впевненості.
Злість - усвідомлена, направлена на когось гнівливість. Практично під злістю розуміють рівень ворожості до противника в сполученні з бажанням битися. Відмінною рисою такої злості являється здатність мобілізувати, зібрати воєдино енергію людини і зробити її готовим до необхідних дій. Злість прямо протилежна страхові і здатна зменшувати і пригнічувати його. Відраза - почуття, що виникає у відповідь на контакт з речами, що розклалися (зіпсувалися). В фізичному чи моральному плані (насильники, мародери, бандити, трупи і т.д.).
Презирство - почуття неповаги і зверхності над кимось чи чимось. Презирство виникає, як правило, у відповідь на посягання на загальнолюдські цінності. Деколи призирство носить расовий, національний або релігійний характер. Якщо злість підштовхує до оборони, відраза - до ліквідації, то презирство дозволяє робити це холоднокровно.
Лють - найвищий рівень злості, який не піддається усвідомленому втихомиренню. Такий високий рівень злості робить неможливою критичну оцінку ситуації і робить людину дуже незахищеною, і вразливою в обороні чи в нападі.
Агресія - реалізація злості чи люті на практиці. Якщо злість чи лють являються тільки психічним станом, то агресія - усвідомлена дія. Це, по суті, і є фізичним виясненням стосунків. Агресія ділиться на умовну та абсолютну. Умовна агресія не ставить за мету причинити фізичні страждання чи пошкодження, або матеріальні втрати. Вуличний напад чи пограбування завжди абсолютна агресія, бій завжди агресивний.
Жалість - проявляється в формі співчуття, бажання помилувати чи полегшити страждання. Таке почуття при самозахисті чи в рукопашному бою недопустиме. Деколи противник свідомо після поразки старається викликати таке почуття, щоб притупити рушучість і ініціативу, і самому нанести рішучий удар. Жалість може догнати людину і після активних дій. З'явиться тажке переживання - каяття. Воно супроводжується різким упадком сил, самоприниження, пригніченням, апатією. По своїй суті вулична бійка, напад, (рукопашний бій) є жорстокими, і вам можуть причинити каліцтво або, і вбити. Конкретні рекомендації стоять в тісному зв'язку з емоційно-конкретними понятійними уявленнями, тому згладжування гострих кутів в розмові про самозахист неприпустиме. Найкращий засіб попередження можливого каяття чи кримінальної відповідальності - усвідомлене передбачення результатів своєї діяльності.
Для цього потрібно розглянути питання: "Де і коли застосовувати набуті в процесі спеціальної підготовки навики?" Коли нападник наносить вам удари зброєю і старається вбити вас, то і ви можете застосувати будь-які засоби, щоб захистити своє життя. Не будемо називати це "ліквідацією", "нейтралізацією" чи "знищенням". Скільки існує людство - стільки існує і поняття "вбити", але воно має широке трактування. Вбити людину заради корисливої мети, порушивши мораль і закони суспільства - значить стати ВБИВЦЕЮ, вбити за вироком суду - КАТОМ, вбити за вироком своєї совісті, але порушуючи закон - МЕСНИКОМ, вбити по необережності - ДУРНЕМ, вбити, захищаючи свою Батьківщину - ЗАХИСНИКОМ БАТЬКІВЩИНИ. Однозначно, поняття "вбити" чи "скалічити" оцінювати не можна, обов'язково потрібно зіставити багато умов. Головне - це мета, заради якої пускати в хід ці жорстокі поняття. Це потрібно вирішити і затямити собі раз і назавжди, ще до екстремальної ситуації, і керуватися цим в своїх діях. Сумніви паралізують рішучість і повинні бути відкинуті до початку активних дій.
З підручної книжечки члена ГСПО "Тризуб" ім. Степана Бандери
Категорія: Загальна інформація | Додав: Nadezda_95 (25.11.2008)
Переглядів: 1669 | Рейтинг: 4.3/3 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Бійцівський Клуб © 2017