Людство за свою довгу історію перепробувало безліч методів подолання почуття страху, яке виникає у більшості людей перед боєм та супроводжує багатьох з нас в процесі сутички. Наприклад, прусський король Фрідріх II (царював в 1786-1797 гг.) Заявляв, що «солдат повинен боятися палки фельдфебеля більше, ніж ворожої кулі»! Мовою науки його рекомендація означає вироблення звички діяти потрібним чином, незалежно від того, що діється в душі. Може бути, серце йде в пятки, але чоловік отримав наказ (або сам собі наказав) і кинувся в бій.

При нападі на будь-яку людину, в неї виникає ціла гамма почуттів та емоцій. Розберемо та проаналізуємо найтиповіші з них:
1) переляк;
2) страх;
3) лють;
4) агресія;
5) жалість;
6) інші.
Важливою властивістю емоцій та почуттів є те, що вони тісно зв'язані з м'язами та внутрішніми органами. Це може проявитися в напруженому обличчі, здушеному голосі, оціпенінні, заїканні, прискореному серцецебитті, "мурашках", нетриманні сечі та ін. Для того, щоб успішно захищатися та ЗАХИЩАТИ інших, потрібно керувати своїми почуттями. Для того, щоб керувати почуттями, потрібно знати їх структуру. Без конкретного осмислення емоцій і почуттів, що виникають в рукопашному бою, керувати собою неможливо, а це призводить до поразки. В основі наших почуттів лежать емоції.

ЩО ТАКЕ РЕАЛЬНИЙ БІЙ?
Представники «лінгвістичної філософії», популярної на Заході в 30ті роки XX століття стверджували, що більшість проблем і непорозумінь в науці, політиці і буденному житті виникає із-за того, що різні люди по разному розуміють сенс одних і тих же слів. Не знаю, як там щодо політики і науки, але відносно бойових мистецтв це абсолютно вірно. Насправді, що можна побачити на будь-якому фестивалі таких мистецтв? Ось, наприклад, дівчина в білосніжному костюмі красиво ковзає по татамі, виробляючи руками дивні рухи. Вона каратистка, у неї чорний пояс. Невже це витончена істота здатна убити здорового мужика одним ударом? А ось пригун-акробат з китайського ушу, запросто крутить переднє, заднє і бічне сальто, махає ногами в повітрі, немов вітряний млин. Може йому по силі за тридцять секунд розмазати по стінах трьох п'яних жлобів з колами? Та ніколи в житті!
Ну, якщо від цих показушників в реальному бою мало результатів, то мабуть треба триматися подалі від вихованця школи теквондо. Він голіруч переламав цілий кубометр сухих дощок, а тепер взявся за штабель черепиці. Теж не боєць?
Цікаво. Тоді ось ці двоє, що обсипають один одного на рингу лютими ударами рук і ніг. Це кікбоксери, це вже точно сучасні гладіатори. На жаль! Інший раз такі атлети всі в шрамах, а ударом кулака здатні убити коня. Та ось гострого ножа, як не дивно, бояться. Двох ножів тим більше. Про три і говорити не хочеться.
Так, і кік боксинг, і каратедо, і ушу чан цюань, і теквондо, і багато інших дисциплін, часом дуже мало схожі один на одного, всі вони «числяться» під рубрикою бойових мистецтв. У тому, що досконале володіння своїм тілом є мистецтвом, сумніву немає. Лише чи бойове воно?